Запорізький край: Гуляйполе та Оріхів

Залишки Микитинської фортеці у вигляді ровів, що утворюють у плані восьмигранну зірку, – це все, що збереглося від оборонних редутів XVIII століття, які були частиною Дніпровської лінії. Дата споруди цього оборонного редуту – 1771 рік. Своєю назвою фортеця зобов’язана генералу-фельдмаршалу Микиті Юрійовичу Трубецькому. Як і інші зміцнення Дніпровської лінії, Микитинська фортеця створювалася для відбиття ворожих нападів. Вона складалася з бастіонів із капонірами в кількості восьми штук, сухого рову і головного валу. Спочатку планувалося будівництво більш складної схеми зміцнення, але закінчення війни і приєднання південних українських земель до Росії спростили завдання. Солдати, призвані на оборону фортеці, після закінчення військових дій залишалися у цій місцевості і населяли нові землі, утворивши селище Комишуваха.

Свято-Єлисаветинський жіночий монастир - другий жіночий монастир Запорізької Єпархії, названий на честь Великої Княгині Єлисавети. Головною святинею монастиря є ікона Божої Матері "Всецариця", яка володіє даром зцілень від онкологічних недуг та інших хвороб. Ікона є точним списком з чудотворної ікони Божої Матері "Всецариця", яка знаходиться на Святій Горі Афон в грецькому Ватопедському монастирі.