Чернігів - Батурин

Чернігів - столиця стародавнього князівства, затишне, поетичне місто, що зберегло стару архітектуру. Вал-Дитинець, Спасо-Преображенський Собор - головний храм Чернігова, сучасник Софіївського Собору; Борисоглібський собор 12 ст; Чернігівський колегіум; "Будинок Мазепи"; 12 чавунних гармат, встановлених тут на початку XX ст.; один з найкрасивіших храмів України - Катерининську церкву.

Антонієві печери – унікальний підземний архітектурний комплекс ХІ – ХІХ ст., заснований Антонієм Печерським – одним із засновників Києво-Печерського монастиря. Завдяки багаторічним археологічним дослідженням відомо, що в стародавні часи монастир складався з порівняно невеликих підземних споруд. Це – печери, які використовувались монахами для відправлення релігійних обрядів та проживання, печерні некрополі (кимітирії) і підземні церкви. До речі, вони й сьогодні вражають відвідувачів печер та науковців своїми розмірами і архітектурними формами. Так, розташована біля входу в Антонієві печери церква пр. Антонія Печерського має розміри 11,7 м х 4 м, а висота храму пр. Феодосія Тотемського досягає 8 м 40 см, що майже дорівнює висоті трьохповерхового будинку (і це під землею!).

Під час комплексної екскурсії, Ви відвідаєте декілька цікавих об'єктів, що входять до Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця". Цитадель Батуринської фортеці з часу побудови у першій третині XVII ст. виконувала функції польського форпосту, власницького замочку, а у 1669-1708 роках - офіційного осідку гетьманів Дем'яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи. У листопаді 1708 року, під час Батуринської різанини це місце було епіцентром бойових дій, що засвідчили залишки масштабних руйнувань та численні поховання жертв. До експозиційного комплексу Цитаделі Батуринської фортеці, відтвореної у 2008 році, входять Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 р. (2004 р.), одинадцять побудованих у 2008 р. об'єктів (рів, міст, головна в’їзна башта, північна та південна замкові башти, оборонна стіна, палісадова огорожа, церква Воскресіння Господнього, гетьманський будинок, скарбниця, криниця), 7 гармат на лафетах (копії козацької артилерії), три якорі XVIII-XIX століть (передані на постійне зберігання НКЗ "Хортиця"), жорна батуринських водяних млинів. Навідаєтесь до Будинку Гетьманів, що розташован на території Цитаделі та Музею археології Батурина, який відкрито у 2009 році. Це відносно невеличка затишна будівля містить близько 300 цікавих археологічних знахідок – експонатів, що розташовані у трьох залах, які відповідають таким історичним періодам: Стародавні часи (від доби палеоліту до XIV ст.); Козацька доба (з XIV ст. по 1669 рік) та доба Гетьманщини (розквіт, становлення та загибель Батурина). Даний музей варто відвідати не лише тим, хто цікавиться археологічними знахідками, а й мандрівникам, котрі просто хочуть більше дізнатись про різні історичні періоди, особливо козацьку добу.

Палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині – одна з перлин Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця". Маєток Розумовського побудовано за кресленнями відомого шотландського архітектора Ч. Камерона (це єдина його робота на території України) на межі XVIII та ХІХ століть. Знаходиться він у надзвичайно мальовничому місці – палац велично височіє на горі над річкою Сейм. У 2008 році палацово-парковий ансамбль, що складається з власне палацу, двох флігелів та парку пейзажного типу, було реставровано. Музеї України передали свої експонати, а нащадки Розумовського подарували сімейну реліквію – коштовну гетьманську шаблю.

Будинок-музей генерального судді Василя Кочубея (середина XVII ст.) – унікальна історико-культурна пам’ятка, свідок становлення, розвитку та загибелі столиці українського гетьманства. З 2006 року будинок Кочубея – частина НІКЗ "Гетьманська столиця", місце, яке обов’язково треба відвідати, адже тут ви дізнаєтеся багато цікавого про сам будинок (єдиний, що зберігся під час батуринської трагедії), а також почуєте неймовірно захоплюючу історію кохання Івана Мазепи та Мотрі Кочубей. Якщо ви не надто вразливі, обов’язково навідайтесь у підвальне приміщення, щоб оглянути експозицію, яка розповідає про методи ведення слідства. Вона стане доповненням до побаченого у кабінеті судді – так ви зможете отримати повне уявлення про судову систему часів Гетьманщини. Біля будинку є алея з п’ятсотрічними дубами, що добре пам’ятають гетьманські часи, та музей просто неба, присвячений славетному бджоляру Прокоповичу – винахіднику вулика, який також проживав у Батурині.