Ого! Грузія! (Тбілісі)

Мцхета - затишне гірське місто-музей, яке внесено до списку Всесвітньої спадщини Юнеско і існує вже 2500 років, а в давнину був столицею країни. Такої кількості святих та культових місць, як у Мцхеті, немає більше у всій Грузії. За це це маленьке містечко назвали духовним центром Грузії та "Другим Єрусалимом". Саме сюди принесла благу звістку свята Ніно Каппадокійська, тут зберігається одна з найбільших святинь християнського світу – Хітон Господній.

Джварі вважається одним із найстаріших грузинських монастирів. Він був зведений у VI столітті (з 585 по 604 роки), коли грузинський народ тільки починав приймати християнство. Його назву "джварі" можна перекласти як "хрест", адже саме тут після хрещення Грузії Свята Ніно встановила поклонний хрест, на який і зараз можна подивитися - його встановлено в центрі храму.  Джварі стоїть біля самого краю високої скелі й дивовижним чином гармонує з навколишньою суворою, але надзвичайно мальовничою природою цього краю. Внизу біля підніжжя шумлять Кура і Арагві - дві найвідоміші річки в Грузії. А навпроти розстеляється велика панорама Мцхети. На вітряних схилах біля Джварі росте дерево Бажань, на яке паломники зав'язують стрічки, загадуючи бажання. Настільки ж гармонійний і внутрішній простір Джварі: чиста, повновага і завершена класика чарує своєю досконалістю. Тут місце неймовірної сили і краси, готуйтеся до мега фотосесії. Ще цей монастир відомий тим, що тут відбуваються події безсмертної поеми Михайла Юрійовича Лермонтова - "Мцирі".

Головний та найстаріший християнський храм Мцхети та Грузії загалом. Саме тут проходила коронація та поховання багатьох царів. З грузинської назва перекладається як "Стовп Життєдайний" і має власну легенду. Колись хітон Господній викупив і перевіз у Мцхету рабин Елоїз, який був особисто присутній при розп'ятті Христа. Він розповів дівчині Сидонії про те, що бачив, а та, притиснувши хітон до грудей, не пережила горя й померла. Сидонію поховали разом із хітоном, а через деякий час на місці її могили виріс кедр. Незабаром один із картвельських царів вирішив звести на цьому місці храм, наказав зрубати дерево і вистругати з нього сім колон, одна з яких повисла в повітрі, не дозволяючи будівельникам встановити себе. Тільки після молитов Святої Ніни колону встановили, а коли вона "замироточила" – назвали життєдайним стовпом. Зараз у центрі будівлі стоїть новий стовп із каменю. А нинішній собор зведений на місці колишнього на початку ХІХ століття.

Під час екскурсії Ви побачите головну вулицю міста - проспект Руставелі, Квартал Сірних лазень, відвідаєте фортецю Нарікала IV, почуєте цікаві історії та легенди про заснування міста.
На Вас чекають: історичний центр міста поблизу гори Мтацмінда, забудований самобутніми двома- та триповерховими будинками з різьбленими балкончиками та верандами; мальовничі краєвиди набережної річки Мткварі (Кура); Абанотубані — один з найстаріших районів міста, квартал у центрі Тбілісі, відомий комплексом лазень, що стоять на природних сірчистих джерелах; "Нарікала" - "душа Тбілісі", Метехі - давня цитадель та резиденція грузинських царів з панорамою на старе місто (фотосесія), вул.  Бетлемі та Гомі, типові для старого міста будинки з ажурними балконами, круті вузькі вулички, прогулянка вул. Шардена, що названа на честь французького католицького місіонера. А також Сіоні – резиденція Патріарха Грузії (де зберігається хрест Св. Ніно), кумедна вежа з годинником, побудована режисером театру маріонеток Резо Габріадзе — до фортечної стіни "Мухрант Карі" та багато іншого… Побачите церкву Метехи XII ст, огляните Площу Свободи та Мост Миру.

Сьогодні запрошуємо вас у красивий і цікавий регіон Грузії - Кахетію. Всі ми пов'язуємо Кахетію зі справжнім грузинським вином, і по праву Кахетія вважається Батьківщиною виноробства. Але Кахетія - це не тільки вино... Ви почуєте історії життя і кохання відомих вам людей, чиє життя було пов'язане з цим регіоном. Ну, і як же бути в Кахетії - батьківщині Грузинського виноробства, і не випити знамениті на весь світ натуральні грузинські вина!

Бодбійський монастир - це діючий жіночий монастир Бодбійської єпархії Православної церкви Грузії, розташований недалеко від Сігнагі в Кахетії. Тут у кафедральному соборі Святого Георгія лежать останки рівноапостольної Ніно Каппадокійської, яка принесла християнство до Грузії. Побудований у IX-XI ст. на місці поховання святої Ніни храм, до наших днів не зберігся. Пізніше на його місці був побудований тринефний кафедральний собор в ім'я Святого Георгія, в південній прибудові якого і знаходиться національна грузинська святиня - могила св. Ніни. Окремо стоїть триповерхова дзвіниця, яка була зведена у другій половині XIX століття. Відразу за храмом є оглядовий майданчик з прекрасним видом на Алазанську долину, від неї доріжка веде вниз до джерела святої Ніни. Воно знаходиться за три кілометри від обителі, під невеликим храмом Завулона і Сосани (батьків св. Ніни), який був побудований в 1990-х роках. Вважається, що джерело є цілющим. У монастиря велике підсобне господарство, діють іконописна і золотошвейні майстерні. Визначною пам'яткою монастиря є одна з найбільш шанованих ікон Грузії - мироточива чудотворна Іверська ікона Божої Матері (перебуває в соборі св. Георгія). Вона зберігалася в монастирському храмі після його закриття і перетворення монастиря на лікарню, де використовувалася навіть як операційний стіл, на лику Богородиці видно сліди хірургічного скальпеля.

Як не дивно, про історію міста майже нічого не відомо. Офіційна дата заснування - 1801 р., але перші згадки про поселення на цьому місці відносяться до часів цариці Тамари і татаро-монгольської навали, тобто до середини 13 століття. Дивно й те, що Сігнагі не бачив набігів та кровопролитних воєн. Очевидно, завдяки тому, що знаходиться на височині: підступитися до нього складно, а з вершини легко помітити, що відбувається на околицях. Місто славиться однойменною фортецею, що входить до списку найвідоміших і найбільших фортець Грузії. Стіни Сігнагської фортеці чудовим чином уціліли і сьогодні оточують стару частину міста та виходять далеко за міські кордони. По периметру стін збереглися 28 сторожових веж, з яких відкривається чудовий краєвид на Алазанську долину. Тут можна насолодитися прогулянками вузькими вуличками, вимощеним каменем, видом малоповерхових будиночків з червоними черепичними дахами, оригінальними скульптурами, що прикрашають місто, та мальовничими краєвидами на гори. Одна з легенд, завдяки якій Сігнагі перетворився на "місто кохання", сумна, але дуже романтична. Пов'язана вона з відомим грузинським художником Ніко Піросмані, який народився та жив у місті. Згідно з легендою, художник був дуже бідний, але щирий талант помітили, і незабаром на гроші, отримані від продажу своїх картин, Піросмані купив будиночок і продовжив творити. Коли Грузію та, зокрема, місто Сігнагі відвідала французька акторка Маргарита де Севр, юний майстер закохався настільки сильно і безповоротно, що наважився продати свій будинок, на всі гроші купити море червоних троянд, які так любила дівчина, і встелити ними міську площу. На жаль, актриса не поділяла почуттів Піросмані та повернулася до Франції. Власне, цю історію і розповідає Алла Пугачова у відомій пісні "Миллион алых роз". З середини 2000-х років у місті закоханих діє цілодобовий палац Одружень.

У Сігнагі, в місцевому музеї, розміщена експозиція картин відомого грузинського художника Ніко Піросмані. Під час екскурсії ви дізнаєтеся історію його життя і, можливо, захочете зайти в музей, подивитися картини пензля Ніко, навіть якщо Ви не прихильник живопису...

Сьогодні ми побуваємо на одному з найстаріших і найбільших винних підприємств Грузії - корпорації Кіндзмараулі. Завод розташований у самому центрі містечка Кварелі і є одним з основних виробників знаменитого напівсолодкого вина "Кіндзмараулі". Під час екскурсії винними підвалами і цехами вам розкажуть історію грузинського вина, і ви зможете спробувати під час дегустації унікальні натуральні вина Алазанської долини, які виробляють тут, на підприємстві. Деякі з них не продають на експорт.

Починаємо нашу подорож Військово-Грузинською дорогою! Поїхавши на північ країни, ми починаємо підйом у гори Великого Кавказу! Помилуємося синявою вод Жинвальського водосховища, зазирнемо в стару Фортецю Ананурі, побачимо злиття двох річок, які обидві називаються Арагві! Так, ви правильно прочитали - обидві річки Арагві, тільки одна Біла Арагві, а друга Чорна Арагві.
Далі гори стають дедалі вищими! Ми проїдемо через сучасний гірськолижний курорт Гудаурі, розташований на Хрестовому перевалі (висота 2390 метрів), і вирушимо далі на північ у маленьке містечко Степанцмінда (раніше називалося Казбеґі). Тут, прямо з центральної площі, якщо пощастить із погодою, нам відкриється найбільша вершина Кавказу - гора Казбек (висота 5047 метрів). А біля її підніжжя, на висоті 2100 метрів, стоїть храм Святої Трійці (XIV століття). Підніміться на джипах до цього храму, і ви назавжди залишите у своєму серці грізну красу Кавказьких гір! А ще ці місця вважаються батьківщиною Грузинських хінкалі! Саме в цих горах пастухи робили собі цю просту в приготуванні страву - мішечки з тіста, наповнені рубаним м'ясом! У вас буде можливість спробувати хінкалі "на їхній Батьківщині"! (Підйом на джипах - за додаткову плату (30$ за джип))